Використання стяжних гвинтів для опалубки

На сьогоднішній день існує два основних способи кріплення опалубки в монолітному будівництві: це комплект зі стяжного гвинта і гайок для опалубки, або використання арматурного пружинного затиску чироз в комплекті з ключем.

Розглянемо перший варіант.

Стяжний гвинт для систем опалубки (ще його називають будівельними «шпильками») являє собою металевий стрижень з низьколегованої сталі, вироблений методом точного лиття. Він має різьблення по всій довжині і може бути з оцинкованим покриттям для захисту від корозії. Саме такий тип стяжного гвинта довжиною 3 метри і представлений в нашому каталозі.

Так як сам по собі стяжний гвинт не здатний утримати стінки опалубки, його використовують у комплекті зі стяжними гайками і шайбами. При необхідності повторного використання стяжних гвинтів, для їх захисту від контакту з розчином використовують спеціальну трубку ПВХ і фіксатори конуси, які залишаються в моноліті при розопалубці.
 

Процес монтажу досить простий:

  • в опалубці перед установкою робляться наскрізні отвори під трубку ПВХ діаметром 22 мм
  • всередину трубки вставляють стяжний гвинт, який проходить через паралельні щити
  • з обох сторін на стяжний гвинт надягають шайби і гайки наживляють
  • закручують гайки по різьбі до отримання необхідної відстані між стінками щитів


Встановлювати стяжні гвинти для опалубки рекомендують з відступом від кромок щитів в 10 см. Для надійної зв'язки двох стандартних паралельних плит потрібно мінімум 4 комплекти стяжки, але якщо порахувати то їх витрата на 1 м2 зовсім невелика. Встановлювати слід з кроком в півметра в два ряди, а низ опалубки зазвичай розпирають підкосами.

Такий варіант кріплення опалубки стяжним гвинтом і гайками обходитися дорожче, ніж використання пружинних затисків, але при цьому має важливі переваги. Цей комплект дає можливість регулювати ширину бетонної форми з точністю до міліметрів і дозволяє зводити стінну опалубку з більш товстими стінками і витримувати високі навантаження.

Письменский Дмитро